Медово–жовта або іржаво–бура, зрідка жовто–зеленувата або бурувата, вкрита бурими лусочками, які до середини гриба бувають більш темними й густими. У зрілості лусочки частково пропадають. У молодих грибів шапка напівкуляста, потім випукла, у зрілості плоска з невеликим горбком посередині. Діаметр 40–100 мм.
Ніжка:
Циліндрична, потовщена при основі, всередині ватоподібна, довжиною 50–200 мм і товщиною 10–25 мм, жовтувата і охряно–бурувата, волокнисто–пластівчаста. У молодих плодових тіл ніжка з шапкою з'єднані плівчастим ватним покривалом.
Ріст:
Росте з вересня до жовтня на стовбурах хвойних та листяних дерев великими групами. .
Назва:
Опеньок сірчано–жовтий несправжній
Отруйний
Шапка:
Сірчано–жовта, всередині звичайно оранжева або іржаво–бура.
У молодих плодових тіл напівкуляста або дзвоноподібна, потім випукла, з часом плоска, поверхня гладенька, гола, діаметр 30–60 мм.
Пластинки спочатку сірчано–жовті або чорні, шириною 4–6 мм,
часті, біля ніжки заокруглені. У молодих грибів закриті тонкою павутинистою плівкою, яка швидко розривається.
Ніжка:
Нерівномірно циліндрична, часто вигнута, порожнинна, висотою 50–100 мм і товщиною 3–7 мм, поверхня сірчано–жовта, гладенька, гола.
У молодих вгорі на ніжці є ледь помітне павутинисте кільце, яке швидко зникає.
Ріст:
Росте великими групами з квітня до грудня на пнях листяних та хвойних дерев,
що гниють.
Назва:
Ожина сиза
Напівкущова рослина
Цвіт:
Квітки п'ятипелюсткові, білі, зібрані у негусті щитки. Квітнокоси довгі, тонкі.
З лікувальною метою використовують цілком стиглі плоди, листя і коріння.
Має в'яжучі, протизапальні, бактерицидні, потогінні та сечогінні властивості, здатність заспокійливо діяти на центральну нервову систему, зменшувати у хворих на цукровий діабет кількість цукру в крові.
Поширення:
Росте в лісах, ярах, на берегах річок, по чагарниках, у садах і парках. Цвіте з травня до серпня.
Плоди достигають з середини червня до середини вересня.